ОСОБЛИВОСТІ МОВИ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В США: ПРАВОПИСНІ НОРМИ

Анотація

У статті досліджено роль української періодики в США як засадничого фактора збереження національної ідентичності та тяглості лінгвальної традиції. Протягом тривалого історичного періоду діаспорна преса виступала унікальною платформою для функціювання української мови в екстралінгвальних умовах, забезпечуючи неперервність її розвитку поза межами материкової України. Актуальність розвідки зумовлена необхідністю вивчення специфічних мовних моделей, що відображають динаміку комунікативної взаємодії українства в глобалізованому просторі. Мета пропонованої статті – проаналізувати особливості мовної організації публікацій в українській періодиці США. Окреслена мета передбачає виявлення специфічних рис на правописному та граматичному (у зв’язку з правописним) рівнях, а також з’ясування ролі діаспорної преси як інструмента збереження автентичної мовної норми в умовах тривалого іншомовного середовища. Об’єкт наукового вивчення – тексти українськомовних періодичних видань США різних хвиль еміграції, а предмет – особливості їхнього орфографічного відтворення. Здійснені в роботі спостереження засвідчують, що газети і журнали української діаспори в США, створені в різний час, не були однорідними за мовним доладуванням. Так, видання, засновані наприкінці ХХ століття чи на початку ХХІ, зберігають ознаки орфографії та граматичної організації (у зв’язку з правописом), чинні в українській мові від 1993 року з поступовим переходом до норм правопису 2019 року (газети «Громада», «Час і події»). Часописи, робота яких була започаткована наприкінці ХІХ столітті і до першої половини ХХ, максимально зберігають і послідовно відтворюють риси орфографії, зафіксовані в правописі української мови 1928 і словниках, видрукуваних у цей період (газета «Свобода», журнали «Вісті комбатанта», «Розбудова держави»). Такі розбіжності вказують на те, що видання засновували представники різних поколінь емігрантів, які мали відмінний досвід використання чинних (у відповідний час) мовних норм. Однак незважаючи на різне бачення: збереження автентичної правописної системи (газета «Свобода», журнали «Вісті комбатанта», «Розбудова держави») чи вживання сучасних правил орфографії ХХІ (газети «Час і події», «Громада»), засвідчується розгортання неповторного мовного середовища в діаспорі, функціювання якого уможливлює збереження мовної традиції, її розвиток і удосконалення, витворення самобутнього середовища, де українська мова виступає одним із маркерів національної ідентичності.