FORMATION OF SPEECH COMMUNICATION CULTURE OF MODERN STUDENT YOUTH

Abstract

У статті мову розглянуто як унікальний засіб виховання людини та універсальну умову існування будь-якої культури. Сьогодні мова все більше стає предметом уваги філософів, мовознавців, лінгвістів, культурознавців, оскільки існування багатьох проблем та їх вирішення знаходяться у мові. Для того, щоб будь-яка інформація стала доступнішою для свідомості людини, потрібно докласти чимало зусиль, встановити зв’язки між розумом та зовнішнім світом. «Активні й конструктивні властивості мови здатні впливати на формування народної культури, психології і творчості», – писали І. Гердер, В. фон Гумбольдт, Й.-Л. Вайсгербер та інші. Оскільки мова є суспільним явищем та в ній відображаються вимоги колективності, у статті виявлено її роль у розвитку культури через безпосередній взаємозв’язок у сучасному суспільстві. Мова виступає необхідною умовою та засобом соціалізації індивіда, а без спільної життєдіяльності з іншими людьми, без засвоєння соціальних норм, правил, культури, без освоєння досягнень, створених працею багатьох поколінь, людина не усвідомлює себе частиною соціуму. З’ясовано зміст окремих ключових слів, таких як культура, мовна культура, культура мовлення. Студентська молодь (незалежно від напряму підготовки) володіє усним українським мовленням, проте спостерігаються орфоепічні, лексичні, граматичні, стилістичні помилки. Як показує наше дослідження, на мовлення молодої людини (як негативно, так і позитивно) впливають: діалектне середовище (60–65%), калькування слів з інших мов (близько 10%), засоби масової інформації, Інтернет (10%), інші чинники, зокрема родина, спілкування з однолітками тощо (15%). Значний вплив на формування культури усного мовлення має засвоєння мовних норм у процесі навчання української мови, дисциплін фахової підготовки в умовах вищої школи. Другий напрям нашого дослідження передбачав виокремлення методів формування культури мовлення студентської молоді. Аналізуючи дослідження науковців з означеної проблеми, опрацювавши лінгводидактичні джерела, ми дійшли висновку, що основою оволодіння мовними нормами є знання теоретичного матеріалу й свідоме використання його в мовній практиці.