ФОРМУВАННЯ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ МОДЕЛІ У ЧЕСЬКІЙ ПРОЗІ 60-Х РР. ХХ СТ.

Анотація

Коротка мить творчої свободи 1960-х років, зокрема періоду «Празької весни», створила суспільний і духовний клімат, у якому став можливим натхненний діалог різних художніх поетик, жанрів і стилів. Однозначності ідеології була протиставлена багатозначність дійсності, соціальній машинерії і нав’язаному колективізму – особистий досвід людини, помилковій об’єктивності раціонального пізнання – ірраціональність, абсурд, фантазія і почуття. У статті здійснено огляд основних тенденцій розвитку чеської прози 1960-х років, окреслено її жанрову та тематичну структуру, розглянуто альтернативну поетику творів авторів-«шістдесятників», новаторські прийоми розкриття соціальної, історичної, антивоєнної, антитоталітарної проблематики. Аналіз проведено на матеріалі прози Мілана Кундери, Богуміла Грабала, Йозефа Шкворецького, Ладіслава Фукса, Владіміра Парала – письменників, творчість яких стала потужним імпульсом для чеської культури на наступні десятиліття. Увагу зосереджено на текстах, які демонструють відхід від реалістичного зображення дійсності, формальні пошуки та жанрові експерименти, що підготували становлення постмодерністської моделі у чеській прозі. Вибір теми й актуальність розвідки зумовлені відсутністю у вітчизняному літературознавстві досліджень чеської прози 60-х років ХХ ст., а також потребою осмислити ґенезу та процеси становлення чеського літературного постмодернізму. Альтернативний та експериментальний характер поетики чеських письменників оцінюється як передумова для виникнення постмодерного стану в літературі, що визначив плюралістичний світогляд авторів і вплинув на подальший розвиток постмодерністських тенденцій. Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що елементи письма нового зразка, котре базується на деконструкції тексту, чеська література засвоювала вже у середині 1960-х років, коли для письменників-експериментаторів криза авторитетів була пов’язана переважно зі сферою офіційної культури та зумовлена прагненням до самостійних художніх пошуків.