ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІЗ ЗООНІМНИМ КОМПОНЕНТОМ СЕМАНТИКИ ЯК ЗНАКИ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ

Анотація

У статті досліджено основні складники принципів вторинної номінації та їх особливості семантичної реалізації у межах фразеологічних одиниць із зоонімним компонентом як трансляторів національної культури, проаналізовано фразеосемантичні поля, що пов’язані з уявленнями про концептуальний простір зоосеміотичної системи української мови, у яких установлюється конфігурація ядерних і периферійних мовних одиниць і виділяються зони перетинання одного поля з іншим завдяки різним конотаціям зоонімного компонента-інтенсифікатора у складі фразеологічних знаків. Зокрема, підкреслюється, що важливість тваринного світу для людини, тісний їх зв’язок і особливо той факт, що людина здавна проводила аналогії між собою і тваринами, знайшли своє послідовне відображення в мові. Апелятивна лексика тваринного світу входить до антропоцентричних полів. При цьому її семантичний діапазон розширюється від екстенсіоналу, що дорівнює майже термінологічному значенню, до інтенсіоналу. Сфера останнього охоплює всі додаткові співзначення, які виникають унаслідок ізотопії як фігуративної (поверхневої), так і тематичної (глибинної), включно з алофронічною. У рамках номінативних одиниць-фантазій також створюється специфічна ізотопія, яка, на відміну від комбінаторних словосполучень (а саме вони емпіричні), є алофронічною. Комбінаторні або емпіричні номінативні одиниці становлять результат номінації фрагментів об’єктивної дійсності, відбитих у свідомості етносу в процесі її пізнання. На відміну від уяви, що також бере участь у пізнавальному процесі, в емпіричних знаках номінації наявне своєрідне відображення, але не дзеркальне, а змішане інтерпретацією. Cемантичний соціально зумовлений статус зоонімного компонента характеризується семантичною злитістю з іншими компонентами фразеологічного знака, що характеризується семантичною двоплановою денотативною співвіднесеністю образних одиниць, яка дає змогу простежити й осягнути механізм виникнення мовного образу. Семантика фразеологічних одиниць із зоонімним компонентом має як денотативний, так і конотативний аспекти, зокрема, йдеться про переосмислене найменування різних предметів, явищ у житті людини, її моральні якості. Конотація тут виступає як оцінність образності.