ГЕОПОЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ТВОРУ БОГДАНА ЛЕПКОГО «КАЗКА МОГО ЖИТТЯ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2412-933X/2024-XX-6Ключові слова:
геопоетика, автобіографізм, мемуари, ландшафт, топографія, Богдан ЛепкийАнотація
Стаття присвячена аналізу автобіографічно-мемуарного твору Богдана Лепкого «Казка мого життя» під кутом зору геопоетичних особливостей. Звертається увага на походження геопоетичного погляду на літературний твір, зроблено огляд літератури із цього питання. Наголошено, що геопоетика вивчає образи географічного простору в літературному творі, локальні тексти, які характеризують певні місця, освоєні в національній культурі, працює над концептуалізацією цих образів. Геопоетичні стратегії в літературознавчому дослідженні дають змогу розглядати художні тексти з погляду їх картографії, автогеобіографії письменника, досліджувати топоси, локуси географічного простору; особливо важливе дослідження національних ландшафтів, заявлених у творах. Твір «Казка мого життя» Богдана Лепкого можна назвати автобіографічно-мемуарним, оскільки автор говорить про своє особисте життя, але робить це на тлі подій сімейних і суспільних. Визначивши жанр твору як «казку», автор звертається до важливих складових формування дитини: сім’я, школа, книги. Особливим для нього стає простір (географічний, духовний, настроєвий), що дає змогу відчути єдність сім’ї, товаришів, рідної землі. Письменник з особливими почуттями захоплення й подяки змальовує краєвиди, що оточували його змалечку, змінювалися після переїздів, перетворювалися з роками, коли мінялися вподобання. Навколишні села, містечка, поля, дороги, ріки, ліси, сади – усе це визначає особливий географічний простір, любов до якого Богдан Лепкий передає своїм читачам. Особливу увагу він приділяє місту, у якому жив і навчався, – Бережанам. Замилування його архітектурою, незвичайним настроєм, красою довколишніх пейзажів дає автору змогу окреслити національний ландшафт під особистісним кутом зору. «Казка мого життя» Богдана Лепкого визначає важливі географічні, суспільні, естетичні та духовні координати, без яких формування, становлення та діяльність його як письменника і громадського діяча були б неможливі. За результатами аналізу автобіографічно-мемуарного твору зроблено висновок про важливе значення географічного простору для формування людини.
Посилання
Романишин В. М. Проблеми теорії часопростору міста в літературі (на матеріалі творчості Бруно Шульца і Дебори Фоґель): дис. … к. філол. н. 10.01.06 – теорія літератури. Чернівці, 2017. 212 с.
Шаблій О. До основ геопоетики (на основі текстів Тараса Шевченка). Часопис соціально-економічної географії. Вип. 17 (2). 2014. С. 10–17.
Шевченко Т. Образ «своєї території» як концептуальний засіб вираження авторського світобачення в есеїстиці Ю. Андруховича. Проблеми сучасного літературознавства. 2011. № 15. С. 273–289.
Андрухович Ю. Геопоетика. Диявол ховається в сирі. Київ : Критика, 2006. С. 140–236.
Dąbrowski М. Geopoetyka jako principium comparationis w badaniach kulturowych. Rocznik Komparatystyczny. № 3. Szczecin : Wydawnictwo naukowe uniwersytetu Szczecińskiego, 2012. S. 9–28.
Рибіцька Е. Від поетики простору до політики місця. Топографічний поворот у літературних дослідженнях : пер. з польськ. Д. Вирський. Ейдос. 2013. № 7. С. 337–353.
Харлан О. Д. Геопоетика в контексті сучасних літературознавчих досліджень. Наукові праці Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. Випуск 45. Камʼянець-Подільський : Аксіома, 2017. С. 223 –227.
Географія і текст: літературний вимір : колективна монографія / за редакцією Т. Черкашиної. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022. 212 с.
Лепкий Б. Казка мого життя / передмова В. Лева. Нью-Йорк, 1967. 481 с.
Куца О. Сповідальний автобіографізм Богдана Лепкого (на матеріалі повісті «Казка мойого життя»). Наукові записки ТНПУ: Літературознавство. Випуск 47 / за ред. д. ф. н. М. П. Ткачука. Тернопіль : ТНПУ, 2017. С. 140–153.
Лепкий Б. С. Твори: у 2 т. Т. 1 / передмова Ф. Погребенника. Київ : Наукова думка, 1997. 845 с.
Lefebvre Henri. Рroduction of Space: тranslated by Donald Nicholson Smith. Oxford : Blackwell, 1991. 454 р.
