МОТИВ ПОКИНУТОСТІ ТА МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ В АНТИМІЛІТАРНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Статтю присвячено аналізу мотиву покинутості та феномену моральної травми як ключових смислотворчих категорій антимілітарного дискурсу української літератури ХХ століття. Об’єктом аналізу обрано художній доробок західноукраїнських авторів першої третини століття, творчість яких формувалася в умовах Першої світової війни та тривалої колоніальної залежності українського суспільства. У такій перспективі війна постає не як героїзований історичний епізод, а як глибока екзистенційна криза, що спричиняє руйнування моральних, духовних і соціальних засад людського буття. У дослідженні доведено, що мотив покинутості в антимілітарній прозі набуває багатовекторного характеру. Він охоплює не лише фізичну втрату дому й рідного життєвого простору, а й розпад родинних та соціальних зв’язків, а також загострене відчуття екзистенційної самотності людини в умовах воєнного насильства. Особливий акцент зроблено на образі «маленької людини» – солдата, селянина, жінки, представників цивільного населення, які опиняються заручниками воєнного абсурду та імперських інтересів і поступово втрачають як зовнішні, так і внутрішні опори. Моральну травму осмислено як прямий наслідок примусового залучення особистості до війни, участі в актах насильства або ж безпорадного споглядання знищення людського життя. На матеріалі творів Марка Черемшини, Ольги Кобилянської та Осипа Турянського простежено, як художній текст фіксує граничні стани людського існування, моральну дезорієнтацію та водночас спроби збереження людяності в умовах радикальної дегуманізації. Обґрунтовано, що мотиви покинутості та моральної травми виконують в антимілітарному дискурсі не лише образно-виражальну, а й концептуальну функцію, формуючи чітко артикульований гуманістичний протест проти війни як антигуманного явища. Українська антимілітарна проза ХХ століття постає як важлива форма духовного спротиву насильству та художній спосіб осмислення національної й загальнолюдської трагедії.