ГРАФОСТИЛІСТИКА В АНГЛОМОВНІЙ ПОЕЗІЇ

Анотація

У статті розглянуто графостилістику як лінгвістично релевантний рівень стилістичної організації англомовного поетичного тексту. У межах традиційної лінгвістичної стилістики основна увага зазвичай приділяється фонологічному, лексичному, граматичному та семантичному рівням, тоді як графічна форма письмового мовлення часто трактується як допоміжна або технічна. Запропоноване дослідження обґрунтовує положення про те, що графічна організація поетичного тексту становить системний комплекс стилістичних засобів, які беруть безпосередню участь у формуванні смислу та організації читання. Дослідження ґрунтується на лінгвістичному підході до аналізу графостилістичних засобів і розглядає їх не як ізольовані візуальні ефекти чи прояви формального експерименту, а як структурно значущі елементи, що взаємодіють з лексичним і синтаксичним рівнями тексту. Матеріалом аналізу слугують поетичні тексти різних історичних періодів англомовної поезії, що дозволяє простежити еволюцію графостилістичних стратегій. У результаті аналізу встановлено, що такі графостилістичні засоби, як лінійність і розміщення рядків, просторові розриви, нестандартна пунктуація та організація сторінки, виконують низку семантичних і прагматичних функцій. Вони регулюють темп читання, зумовлюють сегментацію тексту та можуть порушувати лінійну послідовність сприйняття. Виокремлено кілька стійких моделей графостилістичної організації, зокрема іконічне просторове структурування, синтаксичну фрагментацію та радикальну трансформацію орієнтації тексту на сторінці. Отримані результати підтверджують доцільність включення графостилістики до системи лінгвістичного аналізу поетичного тексту та окреслюють перспективи подальших досліджень графічної організації літературного дискурсу.