ПРАГМАТИЧНІ ТА ДИСКУРСИВНІ ОБМЕЖЕННЯ В ПЕРЕКЛАДІ ІРОНІЇ В АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ТЕКСТАХ

Анотація

У статті йдеться про узагальнення результатів дослідження іронії у перекладацькому аспекті з урахуванням вибору перекладацьких стратегій в залежності від визначення когнітивно-інтерпретаційної складності оригінального тексту. Визначено, що буквальний переклад забезпечує формальну точність, але втрачає відтінки іронічного наміру, що призводить до послаблення чи втрати гумористичного і оцінного ефекту. Втім, традиційні перекладацькі стратегії адаптації, експлікації й компенсації дають змогу зберегти прагматичні інтенції, навіть за відсутності формальної еквівалентності. Зрозуміло, що використання вищезазначених стратегій вимагає додаткових вмінь аналізувати контекстуальні умови, культурологічні особливості та розпізнавати закладений у тексті оригіналу комунікативний вплив на адресата. Для відтворення когнітивно-емоційного ефекту похідного тексту слід розглядати іронію як динамічний процес, що інтегрує мовні, прагматичні та культурні чинники. Таким чином, доведено, що переклад іронії пріоритетно передбачає реконструкцію комунікативного наміру, а не відтворення мовної форми. Переклад іронії постає як складний, багаторівневий процес міжкультурної комунікації, що підкреслює важливість перекладацької компетенції, інтеркультурної обізнаності, аналітичної гнучкості тощо. В аудіовізуальному перекладі, зокрема у перекладі ситкомів, це означає збереження мовленнєвих характеристик персонажів, динамики міжособистісної взаємодії та комічного ефекту, що дає змогу визначати аудіовізуальний переклад ситкомів як творчий інтерпретаційний акт культурного посередництва. Визначено, що адекватний переклад іронії, яка застосовується у ситкомах, передбачає досягнення прагматичної еквівалентності, яка реалізується у можливості цільової аудиторії пережити зіставні емоційні реакції внаслідок опанування подібного інферентного процесу.