ХАРАКТЕР ЛЮДИНИ У ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЯХ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)

Анотація

У статті подається аналіз фразеологічних одиниць на позначення рис характеру людини на матеріалі німецької та англійської мов. Виділено позитивний, негативний і нейтральний компоненти фразеологічних одиниць. Мета дослідження полягає в структурно-семантичному аналізі фразеологічних одиниць, що позначають характер людини в німецькій та англійській мовах. Значення, в основі яких лежать засудження, схвалення або відсутність яскраво вираженого ставлення як констатація соціально усталеної оцінки будь-якого явища. Відповідно, фразеологічні одиниці, що позначають характер людини, були розділені на 3 основні групи в порівнюваних мовах – позитивної оцінки, негативної оцінки та нейтрального оціночного значення. Кількісний розподіл фразеологізмів за виявленими групами свідчить про наявність загальної закономірності, подібності між фразеологічними мікросистемами фразеологічних одиниць, що відображають характер людини в німецькій та англійській мовах. Аналіз фразеологічних одиниць, що позначають негативні риси характеру людини, свідчить про значну схожість фразеологічних одиниць англійської та німецької мов, причому часто обох сторін, як кількісної, так і якісної. Однак при порівнянні обсягу фразеології деяких підгруп виявляється певна нерівномірність. Фразеологічні одиниці нейтральної оцінки характеру людини можуть мати нейтральне значення, яке не залежить від навколишнього контексту, наприклад: negative virtue – «пасивна» чеснота (про людей, які не завдають зла, але й не бажають добра); easy game (prey, meat) – довірлива людина; за простотою душевною (сердечний) – хтось наївний, довірливий. Інші ж фразеологічні одиниці нейтральної оцінки, навпаки, залежать від контексту. Залежно від нього їх значення може набувати різних відтінків позитивної або негативної оцінки. Результати дослідження семантичних особливостей даних фразеологічних одиниць вказують на перевагу в них ізоморфних явищ над аломорфними, що може бути пояснено спільністю навколишнього світу, вибірковою відбивною здатністю мислення людини, схожістю поведінки людей в однакових умовах.