ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПОЕТИЧНОГО АВТЕНТИЗМУ У ПЕРІОД МІЖВОЄННОГО ДВАДЦЯТИЛІТТЯ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ СТЕФАНА ШАЙДАКА)

Анотація

У публікації висвітлено особливості розвитку автентизму як напряму польської поезії у період Міжвоєнного двадцятиліття. Для підтвердження опрацьованих наукових тез обрано аналіз лірики Стефана Шайдака, який в досліджувані роки проживав і творив на Волині. В методологічній базі дослідження вказано, що з метою більшої вірогідності отриманих результатів застосовано контекстуальний аналіз творів та літературну інтерпретацію. Це сприяло цілісній систематизації проявів автентизму в поезії українсько-польського пограниччя, до якої зараховуємо вірші Стефана Шайдака, Чеслава Янчарського, Станіслава Черніка, Яна-Болеслава Ожуга та ін. Основним медійним «рупором» напряму був часопис «Околиця поетів», навколо якого збиралася значна кількість митців. У праці звернено увагу на теоретичну інтерпретацію напряму, проаналізовано різні описи терміну «автентизм», виділено необхідні компоненти дефініції і підтверджено їх у практичній частині, під час аналізу віршів Стефана Шайдака. Під час аналізу виявлено такі основні риси автентизму: єдність зі світом природи ( у віршах Шайдака це волинські краєвиди); занурення у пласти локального фольклору як спроба поєднання із народною творчістю та життям села (особливо це помітно в поезії Яна-Болеслава Ожуга, натомість у Стефана Шайдака регіоналізм, попри любов до «малої вітчизни», має принагідний характер); єдність із катастрофічними мотивами з огляду на перехідний історичний період міжвоєння (ці риси характерні для всіх представників напряму, проте у Стефана Шайдака вони виявлені найвиразніше); відображення щоденного побуту і зосередження на важливих реальних деталях. Можемо ствердити, що автентизм кожного з поетів Міжвоєнного періоду мав індивідуальний вияв, а автентична поезія посідає гідне місце в історії літератури українсько-польського пограниччя, що у віршах Стефана Шайдака можемо окреслити як «волинський текст».