СУИЦИДАЛЬНЫЙ ЛИТЕРАТУРНЫЙ СЮЖЕТ: ДИСКУССИИ ВОКРУГ ТЕМАТИЧЕСКОГО МЕТОДА
DOI:
https://doi.org/10.31494/2412-933X-2019-1-8-39-48Ключові слова:
самогубство, суїцидальний літературний сюжет, трагедия, художня література, художні тексти.Анотація
У статті йдеться про те, що феномен самогубства існував за всіх часів і продовжує існувати на сьогодні. Проблема суїциду знаходиться в полі зору філософів, психологів, медиків і соціологів. Художня література також не є винятком, суїцидальна тематика знайшла своє відображення в художніх текстах. Суїцидальні сюжети, тобто літературні сюжети, які включають в себе сцени самогубства, суїцидальні думки, наміри і поведінку героїв, мають місце в найдавніших літературних джерелах. Одним з перших творів давнини, які зачіпають проблему суїциду, є фрагмент з єгипетського папірусу під назвою «Бесіда розчарованого зі своєю душею» (XXII – XXI ст. До н.е.). В Європі це твір мав особливу інтерпретацію і розглядалося як апологія «добровільного відходу з життя», «як образ переваги осмислення відмови від земного життя і її вад». Висвітлюючи тему самогубства в художній літературі, не можна не згадати про «Божественну комедію» Данте Аліг'єрі. Цей твір був написаний на початку XIV століття і є безсмертним пам'ятником світової культури, що втілив в поетичній формі уявлення про самогубство одного з великих християнських вероучителей Фоми Аквінського. На особливу увагу заслуговує суїцидальний літературний сюжет, в якому Лукреція, обезчещенна Секстом Тарквінієм, розповідає про все чоловікові і батькові, а потім вбиває себе ножем. Ця подія мала історичні наслідки та призвела до повалення влади в Римі. Довгий час в римській історії Лукреція користувалася повагою і шаною. Самогубство Лукреції відображено і в літературі. Так, У. Шекспір в 1593 написав поему «Лукреція», де головна героїня, бажаючи уникнути ганьби, здійснює суїцид. Як бачимо, в свідомості людини самогубство поступово стало атрибутом вільної і незалежної людини. Антична традиція, а також і саме життя давали підказки до створення суїцидальних літературних сюжетів, і найбільш популярним в цьому плані став жанр трагедії. Драматурги вводили суїцидальні сюжети для того, щоб відобразити настрій трагізму, розчарування, розгубленість, а також дезорієнтацію людини свого часу.
Посилання
Брунєль П. Што такое параунальнае літературознавства? / П. Брунєль, Л. Пішуа, А.-М. Русо / пер. з франц. – Мінск : Єуро-Форум, 1996. – 240 с.
Древний мир : республика. Легенда о Лукреции [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://historyancient.ru/romeresp/tsarpad1.html
Ефремов В. С. Самоубийство в художественном мире Достоевского / В. С. Ефремов. – СПб. : Издательство «Диалект», 2008. – 584 с.
Зелезинская Н. С. Истоки суицидальных мотивов в творчестве Шекспира / Н. С. Зелезинская // Вестник Полоцкого государственного университета. Серия А. Гуманитарные науки. Литературоведение. – 2006. – № 7. – С. 155–159.
Корелин М. С. Эстетический трактат Лоренца Валлы «Об удовольствии и об истинном благе» / М. С. Корелин // Вопросы философии и психологии. – 1895. – Ноябрь. – Книга 29 (4). – С. 391–444.
Куницына Е. Н. Дисскурс свободы в русской трагедии последней трети 18 – начала 19 в. : дисс. … канд. филол. наук : 10.01.01 / Куницына Елена Николаевна. – Екатеринбург, 2004. – 155 с.
Моховиков А. Н. Суицидология : Прошлое и настоящее : (проблема самоубийства в трудах философов, социологов, психотерапевтов и художественных текстах) : хрестоматия / А. Н. Маховиков. – М. : ООО Когито-Центр, 2001. – 569 с.
Старобинский Ж. Высшее бытие : самоубийство // Ж. Старобинский / Поэзия и знание : в 2 т. – М. : Языки словянской культуры, 2002. – Т. 2. – С. 88–89.
Miller J. H. The linguistic moment : From Wordsworth to Stevens, Princeton / J. H. Miller. – New York : New York University Press, 1985. – 445 p.
Poulet G. Entre moi et moi : Essaia crit, sur la conscience de soi / G. Poulet. – Paris : Plon, 1977. – 277 p.
Todorov Tz. Les catégories du récit littéraire / Tz. Todorov // Communications (Paris). – 1966. – № 8. – P. 15–151.
