НАРАТИВНА СТРУКТУРА ОНЛАЙН-НОВИН: КОГНІТИВНІ МОДЕЛІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXV-1Ключові слова:
онлайн-новини, наративна структура, когнітивні моделі, прагматичні функції, заголовки, медіадискурс, дезінформаціяАнотація
У статті здійснено комплексне дослідження наративної структури онлайн-новин крізь призму когнітивних моделей та прагматичних функцій. Теоретичною основою роботи стали положення когнітивної лінгвістики, які пояснюють роль схем та ідеалізованих когнітивних моделей у формуванні смислів, а також прагматичний підхід до аналізу дискурсу, що розкриває комунікативні цілі журналістських текстів. Огляд наукової літератури засвідчив, що заголовки й короткі формати онлайн-журналістики є не лише інформаційними, а й впливовими елементами, здатними викликати емоційний відгук, актуалізувати певні когнітивні схеми та спрямовувати інтерпретацію читача.Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні корпусного аналізу онлайн-новин, автоматизованого анотування наративних та прагматичних ознак і експериментального вивчення реакцій аудиторії. Особливу увагу приділено індивідуальним когнітивним характеристикам читачів, що зумовлюють відмінності у сприйнятті драматизації, емоційної насиченості та спрощених причинно-наслідкових структур.Отримані результати доводять, що такі стратегії значно підвищують залученість і поширюваність новин у цифровому середовищі, однак водночас знижують рівень довіри та критичності у ставленні до змісту. Зроблено висновок, що онлайн-новини мають подвійний характер: вони активізують знайомі когнітивні моделі для забезпечення швидкого доступу до смислів, але прагматично орієнтовані на досягнення ефекту уваги, переконання чи комерційного успіху. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення журналістської практики, розроблення стандартів відповідальної комунікації та розвитку медіаграмотності в умовах цифрової інформаційної екосистеми.
Посилання
Bednarek M., Caple H. Why do news values matter? Towards a new methodological framework for analysing news discourse in critical discourse analysis and beyond. Discourse & Communication. 2014. Vol. 8, No. 2. P. 135–157. URL: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/09579265135160414
Dor D. On newspaper headlines as relevance optimizers. Journal of Pragmatics. 2013. Vol. 35, No. 5. P. 695–721. URL: https://doi.org/10.1016/S0378-2166(02)00134-0
Fagerjord A., Storsul T. Questioning convergence: The case of multimedia journalism. Tidsskrift for Samfunnsforskning. 2017. Vol. 48, No. 2. P. 227–248. URL: https://doi.org/10.18261/ ISSN1504-291X-2007-02-05
Fillmore C. J. Frame Semantics. In: The Linguistic Society of Korea (ed.). Linguistics in the Morning Calm. Seoul: Hanshin, 2009. P. 111–137.
Gibson R., Zillmann D. Exaggerated versus representative exemplification in news reports: Percep- tion of issues and personal consequences. Communication Research. 2008. Vol. 25, No. 6. P. 635–654. URL: https://doi.org/10.1177/009365098025006002
Hamby A., Kettle K., Gunaratna S. Sensational stories: The role of narrative characteristics in real and fake news. Journal of Experimental Psychology: Applied. 2024. Vol. 30, No. 1. P. 1–15. URL: https://doi.org/10.1037/xap0000456
Ifantidou E. Newspaper headlines, relevance and emotive effects. Pragmatics and Society. 2023. Vol. 14, No. 1. P. 1–20. URL: https://doi.org/10.1075/ps.22044.ifa
Kuiken J., Schuth A., Spitters M., Marx M. Effective headlines of newspaper articles in a digital environment. Digital Journalism. 2017. Vol. 5, No. 10. P. 1300–1314. URL: https://doi.org/10.1080/21670811.2017.1279978
Piazza R. A pragmatic cognitive model for the interpretation of verbal–visual communication in television news programmes. Language and Cognition. 2016. Vol. 8, No. 2. P. 263–289. URL: https://doi.org/10.1017/langcog.2015.31
Van Dijk T. A. Discourse and Power. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2008. 254 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
