ЕКСПРЕСИВНА СТИЛІСТИКА НАУКОВОГО ТЕКСТУ

Автор(и)

  • Алла Марчишина Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка https://orcid.org/0000-0003-0430-176X
  • Анатолій Скрипник Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти «Кам’янець-Подільський державний інститут» https://orcid.org/0000-0002-3812-918X

DOI:

https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXV-14

Ключові слова:

науковий текст, експресивна стилістика, троп, фігура мовлення, стилістичний засіб, поняття, образ

Анотація

У статті висвітлюється маловідомий аспект текстів наукового функціонального стилю – стилістичні прийоми, які надають такому тексту експресивності й формують інтелектуальну картину світу через образність. Застосування комплексної методики (наукове спостереження, стилістичний аналіз, елементи компонентного аналізу) забезпечило встановлення особливостей використання стилістичних засобів різної природи в академічних текстах. Теоретично обґрунтовано сучасну потребу такої трансформації наукового тексту, спричинену оновленням філософії сприйняття світу й поширенням метамодерністської парадигми. Здійснено огляд дослідницьких праць, які вже зачіпали проблему співвідношення поняття й образу в тексті наукової прози. Виявлено низку вжитків мовної (мертвої) й оригінальної тропеїки, а також фігур мовлення, стилістичного синтаксису, словотвору тощо. Проілюстровано випадки вплетення метафори, епітета, алюзії, антитези, роль синтаксичного паралелізму й вставних конструкцій, питальних речень, повторів різнорівневих мовних одиниць. У статті зроблено спробу довести неминучість проникнення експресивної стилістики в тексти авторства сучасних науковців, що є вимогою часу та прагненням гуманізувати науковий дискурс. Доведено, що образність наукового тексту активізує когнітивні процеси, які супроводжують розуміння й сприйняття його змісту.

Посилання

Великорода Ю.М. Прецедентні феномени як засіб вираження постмодерністської художності в американському медіадискурсі (на матеріалі періодики). Нова філологія. 2011. № 46. С. 14–18.

Дядюра Г. Образність у науковому стилі (два підходи до однієї проблеми). Studia methodologica. Мовознавчі студії. 2001. № 9. С. 20–31.

Дядюра Г.М., Колесник Д.М. Засоби експресивності в наукових текстах. Мовознавчий вісник. 2017. Вип. 22–23. С. 164–172.

Іщенко Н.Г., Ліпінська В.В. Лексико-граматичні домінанти наукового тексту. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Сер.: Філологія. Педагогіка. 2013. Вип. 1. С. 32–42.

Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. Київ : Рад. шк., 1971. 431 с.

Попович Н., Попович Ю. Риторичні фігури як засіб вираження кількості в українській мові (на матеріалі говірок Північної Буковини). Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. Вип. 82. Т. 2. С. 386–391.

Романюха М.В. Жанрово-стилістичні виклики у відтворенні англомовного наукового тексту. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2021 № 49. Т. 2. С. 174–177.

Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.

Типологія помилок у науковому тексті: збірник наукових праць. Черкаси, 2011. 120 с.

Шевчик К.Ю. Стилістичні засоби адаптації науково-популярних текстів та їх переклад українською мовою. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2024. № 68. С. 243–246.

Шкіль К.П. Літота як засіб відтворення індивідуально-авторського стилю (на матеріалі поезії А.А. Фета). International Science Journal of Education & Linguistics. 2023. Vol. 2(3). Р. 97–105.

Arens K. Gendering resistance and philosophy? Simone de Beauvoir’s Vichy. Journal of European Studies. 2025. № 55(3). Р. 269–292.

Arslan B., Özer D., Göksun T. Grammatical Complexity and Gesture Production of Younger and Older Adults. Dilbilim Araştırmaları Dergisi. 2023. № 34(2), Р. 201–216.

Avanesian G., Rozhkova K. The effect of non-cognitive skills on academic performance: does it vary by socio-economic status? International Journal of Educational Research. 2025. Vol. 133. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0883035525001533?via%3Dihub (дата звернення: 29.09.2025).

Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/ (дата звернення: 29.09.2025).

Eargle J. C., Rubin D. I. Countering Holocaust Trivialization: How Educational Resources Support Teachers in the Context of Political Extremism. The Journal of Social Studies Research. 2025. № 49(1). Р. 3–23.

Gherdan E. Hedging in Academic Discourse. Romanian Journal of English Studies. 2019. № 16(1). P. 123–127.

Gong X., Aktan-erciyes A., Karadöller D. Z. Relationship between Bilingual Experience and Cognitive Control of Bilingual Children. Dilbilim Araştırmaları Dergisi. 2024. № 35(2). Р. 197–222.

Gulazade T. Linguistic Features of Written Academic Texts. URL: https://www.researchgate.net/publication/370769454 (дата звернення: 29.09.2025).

Kantoříková J. Literary representations of ‘racial mixing’ in Czech modernism. Journal of European Studies. 2025. № 55(1). Р. 33–48.

MacArthur-Seal DJ. States of drunkenness: bar-life in Istanbul between Empire, Occupation, and Republic, 1918–1923. Middle Eastern Studies. 2022. № 58(2). Р. 271–283.

Maksudyan N. The fall of a city: Refugees, exodus and exile in Ernest Hemingway’s Istanbul, 1922. Journal of European Studies. 2023. № 53(3). Р. 234–252.

Moser M., Zimmermann M. Meaning-Making Through Dialogic Classroom Discourse in History Classes: Multi-Perspective Case Studies From a Teacher Professional Development Program. The Journal of Social Studies Research. 2025. № 49(1). Р. 51–70.

Musolff A. The study of metaphor as part of critical discourse analysis. Critical Discourse Studie. 2012. № 9(3). Р. 301–310.

Nealon J. T. Post-Postmodernism or, The Cultural Logic of Just-in-Time Capitalism. Stanford University Press, 2012. 248 p.

Þorsteinsdóttir R. Tales of Their Times. Humanities. 2025. 14, 18. URL: https://doi.org/10.3390/h14010018 (дата звернення: 29.09.2025).

Vermeulen T., Van den Akker R. Notes on Metamodernism. Journal of Aesthetics & Culture. 2010. Vol. 2(1). URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.3402/jac.v2i0.5677 (дата звернення: 29.09.2025).

Volchevska B. Re-writing history as a pre-condition of EU membership: The case of North Macedonia. Journal of European Studies. 2025. № 55(2). Р. 182–200.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-10