ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ КРАЇНОЗНАВСТВА ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню теоретичних, методологічних та практичних аспектів вивчення туристичного країнознавства у вищій освіті, яке розглядається як наріжний камінь у процесі підготовки висококваліфікованих фахівців для динамічно змінюваної та глобалізованої туристичної індустрії.Розглянуто актуальні виклики, що постають перед системою вищої освіти у сфері туризму, а саме: швидка зміна туристичних трендів, збільшення інформаційного потоку, потреба в міждисциплінарному підході до навчання, розвиток цифрових технологій та їх вплив на формування туристичного продукту, а також зростаюча відповідальність туристичної галузі перед суспільством та навколишнім середовищем. Детально охарактеризовано структуру країнознавчих компетентностей, що є ключовим елементом підготовки конкурентоспроможних фахівців для туристичної індустрії. Ця структура включає широкий спектр знань (географічних, історичних, культурних, соціально-економічних, мовних), а також практичних навичок (аналітичних, комунікативних, організаційних, технологічних, дослідницьких). Особливий акцент зроблено на розвитку вмінь аналізувати туристичну інформацію, оцінювати туристичний потенціал регіонів, розробляти туристичні продукти, організовувати екскурсії та надавати якісний туристичний сервіс.Запропоновано інноваційні методичні підходи до навчання туристичного країнознавства, які забезпечують активне залучення студентів до навчального процесу та розвивають їхні практичні навички. Зокрема, розглядаються проблемне навчання, кейс-методи, проектна діяльність та імітаційне моделювання як ефективні інструменти формування професійних компетентностей. Представлено три моделі організації навчального процесу: модульна, регіональна та тематична, які мають забезпечити гнучкість та ефективність освітньої траєкторії.Розроблено комплексну систему критеріїв та показників оцінювання ефективності навчання, що охоплює комплексну оцінку теоретичної підготовки, практичних навичок, рівня сформованості професійних компетентностей (міжкультурної, комунікативної, організаційної) та особистісних якостей студентів (відповідальність, ініціативність, креативність).