ІНТЕГРАЦІЯ В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН
DOI:
https://doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-2-71-78Ключові слова:
заклад загальної середньої освіти, дистанційне навчання, інтеграція.Анотація
У статті визначено перспективи використання інтеграційних процесів у змісті суспільствознавчих дисциплін при дистанційному навчанні. Авторами застосовувалися методи аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення; категоріальний та функціональний аналіз, опитування. У дослідженні на основі аналізу широкого кола джерел та літератури уточнено поняття інтеграція, яке розглядається як регенерація та консолідація змісту окремих дидактичних одиниць та цілих тем різних дисциплін, суспільних та природних явищ у певну цілісність, інтеграцію фактів, узагальнення ідей, об'єднання понять, формування принципів, формулювання законів та теорій, на яких базується зміст предметних компетентностей у процесі дистанційного навчання. Доведено, що оскільки система освіти є одним із соціальних інститутів, її розвиток визначається зміною потреб суспільства, обумовленим характером і досягненнями науково-технічного та соціального прогресу. Одним із перспективних напрямів такого розвитку є використання інтеграційних процесів у змісті суспільствознавчих дисциплін при дистанційному навчанні, під час якого відбувається фундаменталізація знань, відмова від вузьких тем та перехід до універсалізації, загального сприйняття світу, посилення економічної та правової підготовки. Під інтеграцією в дистанційному навчанні розуміється складний та насичений процес формування нових предметних знань, що може реалізовуватися в діалектичний єдності з протилежно спрямованою диференціацією, яка проявляється, перш за все, у появі нових напрямів в одній і тій же освітній галузі (суспільні науки). Інтеграція змісту міждисциплінарних завдань під час викладання суспільствознавчих дисциплін дає можливість сформувати структуру дистанційного навчання, яка допомагає учню розвивати предметні компетентності, універсальні знання, можливості синтезу набутих теоретичних знань, необхідних умінь та практичних навичок.
Посилання
Арцишевська М. Cуспільствознавча картина світу як теоретична основа інтеграції змісту шкільної освіти. Шлях освіти. 2000. № 3. С. 16-20.
Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі : монографія. Запоріжжя : Просвіта, 2004. 324 с.
Вєнцева Н. Оcобливості організації дистанційної взаємодії в закладах загальної середньої освіти в умовах пандемії COVID-19. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. пр. Бердянськ : БДПУ. 2022. Вип. 1. C. 78–85.
Лернер И. Я. Учебный предмет, тема, урок. Москва : Знание, 1988. 80 с.
Медведок Є. К. Реалізація міжпредметних зв’язків як умова інтеграції змісту освіти. Біологія. 2004. № 9 (березень). С. 2-5.
Монахова Г. А. Образование как рабочее поле интеграции. Педагогика. 1997. № 5. С. 52–55.