МЕТОДИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У НАВЧАННІ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗЗСО

Анотація

У статті розглянуто методичний потенціал технологій штучного інтелекту в навчанні англомовної лексики учнів старшої школи. Актуальність дослідження зумовлена поширенням генеративних і адаптивних ШІ-інструментів у іншомовній освіті та недостатньою системністю їх використання для формування лексичної компетентності. Метою статті є теоретичне обґрунтування й систематизація дидактичних можливостей ШІ та визначення доцільних напрямів їх інтеграції у навчання лексики. Використано теоретичний аналіз, синтез, порівняння, функціональну класифікацію, систематизацію й узагальнення науково-методичних джерел і навчальних матеріалів. Виокремлено чотири категорії ШІ-інструментів: генеративні мовні моделі й чаботи, адаптивні платформи, генератори зображень і мультимедійного контенту, засоби автоматизованого аналізу мовлення та письма. Установлено, що їх методичний потенціал реалізується через візуалізаційну, контекстотвірну, адаптивно-тренувальну, комунікативно-моделювальну, коригувально-рефлексивну та мотиваційну функції. Ці функції співвіднесено з орієнтувально-підготовчим, стереотипно-операційним і комунікативно-діяльнісним етапами формування англомовної лексичної компетентності. Показано, що ШІ доцільно застосовувати не як заміну традиційних навчальних матеріалів, а як засіб їх розширення через створення варіативних контекстів, персоналізоване тренування, моделювання комунікативних ситуацій і формувальний зворотний зв’язок. Запропоновано модель «самостійна дія учня → взаємодія з ШІ → критичний аналіз → самостійне вдосконалення», що зберігає активну роль учня та педагогічне керівництво вчителя. Провідна роль учителя полягає у доборі лексики, постановці мети, контролі результатів і підтримці самостійної роботи учнів. Практичне значення результатів полягає у можливості використання визначених функцій і критеріїв під час проєктування лексичних вправ для рівнів B1+–B2. Зроблено висновок, що ефективність ШІ залежить від відповідності навчальній меті, рівню володіння мовою учнями, вимог мовної точності, безпеки та академічної доброчесності, а не від технологічної новизни.