ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ПІД ЧАС НАВЧАННЯ У МАГІСТРАТУРІ (НА ПРИКЛАДІ ДИСЦИПЛІНИ «МУЗИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»)
DOI:
https://doi.org/10.31494/2412-9208-2022-1-2-74-80Ключові слова:
музична психологія, професійна підготовка магістрів, цикл професійної підготовки, вхідне анкетування, психолого-педагогічні дисципліни.Анотація
У статті порушено питання психологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва під час навчання в магістратурі педагогічного закладу вищої освіти. Актуальність означеної проблеми обумовлюється необхідністю дисциплін психолого-педагогічного циклу в загальнопрофесійній і творчій підготовці магістрів, вирішуючи основне завдання – підготовка висококваліфікованих фахівців музичного мистецтва, які відповідають сучасним стандартам і вимогам. У статті доведена необхідність вивчення дисципліни «Музична психологія» в підготовці магістрів освіти задля якісної реалізації професійних функцій виконавця та учителя музичного мистецтва в системі загальної та додаткової музичної освіти. Висвітлено авторський підхід до змісту та методів навчання під час вивчення зазначеної дисципліни. Наголошено, що за основу побудови тематичного матеріалу курсу покладений динамічний підхід, який найбільш точно відображає специфіку психічних процесів особистості, що взаємодіє з музикою. Цей підхід реалізується через послідовність, що найчастіше зустрічається в загальній психології: природа звуку, пізнавальні процеси, емоційно-вольова сфера, індивідуальні особливості особистості, специфіка художньої творчості. Акцентується увага на авторському баченні змісту дисципліни, підкріпленому 15-річним досвідом викладання курсу «Психологія мистецтва» для студентів мистецьких спеціальностей педагогічного закладу вищої освіти. У статті окреслюється логіка викладення матеріалу курсу з метою усвідомлення магістрами значущості психологічної підготовки в університеті, формування їх професійної мотивації. Для підкріплення останньої рекомендується проведення вхідного анкетування. У статті подається основна проблематика змістових модулів як орієнтовна та достатня для формування компетентностей і результатів навчання здобувачів освіти, визначених освітньо-професійною програмою. Наводяться приклади вправ для використання на практичних заняттях з метою усвідомлення магістрами специфіки курсу та його відмінності від традиційних психологічних дисциплін.
Посилання
Драганчук В. Музична психологія і терапія : навчальний посібник для студентів спеціальності «Музичне мистецтво». Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2016. 230 с.
Музична терапія : теорія та історія : навчальний посібник для студентів спеціальності «Музичне мистецтво». Луцьк : Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2010. 225 с.
Науменко С. Психологія музичної діяльності. Чернівці : ПП Видавничий дім «Родовід», 2015. 408 с.
Новосад С. Розвиток творчих здібностей, самопізнання та самотворення у філософській концепції Григорія Сковороди: навчально-методичний посібник. К. : НДІУ МОН України, 2009. 68 с.
Побережна Г. Музикотерапія як інноваційна технологія особистісного розвитку / Ставропігійські філософські студії. Вип. 2. Львів : Ставропігіон, 2008. С. 26-45.
Ellis A. Reason and Emotion in Psychotherapy. New York: L. Stuart. 1962. 442 p. 7. Kurth E. Musikpsychologie. Krompholz, 1947. 323 p.
Stumpf C. Tone Psychology: Volume I (Classic European Studies in the Science of Music). 1st Edition. Routledge. 2021. 304 p.
Wellek A. Musikpsychologie und Musikästhetik: Grundriss der systematischen Musikwissenschaft. Bouvier Verlag H. Grundmann. 1982. 409 p.
Th. Ribot The Psychology of the Emotions. Kindle Edition. 2022. 492 p.