ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2412-9208-2025-1-123-131Ключові слова:
дослідницька компетентність, фізична освіта, STEM-освіта, цифрові технології, віртуальні лабораторії, критичне мислення, компетентнісний підхідАнотація
У статті розглянуто теоретичні основи формування дослідницької компе- тентності здобувачів освіти у навчанні фізики. Дослідницька компетентність визначається як інтегративна здатність учнів самостійно застосовувати для аналізу, вирішення проблем і отримання нових знань. На основі аналізу сучасних наукових праць висвітлено еволюцію від стародавніх часів до сучасних цифрових освітніх інновацій.Зазначено, що розвиток дослідницької компетентності є важливим компо- нентом сучасної освіти, яка орієнтується на компетентнісний підхід, інтеграцію знань і розвиток міжпредметних зв’язків. Розглянуто внесок класичних мислителів (Сократ, Аристотель) у становлення основ наукового пізнання, роль епохи Про- світництва у впровадженні емпіричних методів, а також вплив ідей Джона Дьюї на розвиток навчання через дослідження. Особливу увагу приділено ХХ століттю.Акцентовано на внеску Л. Виготського, П. Гальперіна у формування діяльнісного підходу, а також на концепціях критичного мислення, запропонованих Бенджамі- ном Блумом. Висвітлено інтеграцію дослідницьких методів в освітні стандарти Європи та США. Показано, як цифрові технології, такі як віртуальні лаборато- рії та інтерактивні симуляції, сприяють розвитку дослідницьких навичок учнів у шкільному курсі фізики.Дослідницька компетентність має ключове значення для формування у здо- бувачів освіти здатності до самостійного навчання, критичного мислення, аналізу інформації та творчого вирішення проблем. У статті також розглянуто виклики впровадження дослідницьких методів у сучасну українську освіту, зокрема недо- статнє технічне забезпечення та потребу у підвищенні кваліфікації педагогів.Зроблено висновок про необхідність подальшого дослідження методів формування дослідницької компетентності у шкільному курсі фізики, зокрема через інтеграцію STEM-методик, цифрових інструментів і міжпредметних проектів.
Посилання
Bloom B. S. Taxonomy of educational objectives. Evaluation and assessment. New York : Longman, 1984. 320 р.
Bruner, J. Cognition: The process of learning. Boston: Harvard University, 1973. 280 p.
Дьюї Дж. Як ми мислимо. Київ : Основи, 2001. 256 с.
Коваль Н. В., Васильєва Н. А. Проектна діяльність як засіб розвитку ключових компетентностей учнів на уроках фізики. Науковий вісник Чернівецького університету: Педагогіка та психологія. 2017. № 5. С. 88–94.
Макаренко А. С. Педагогічна поема. Харків : Фоліо, 2015. 400 с.
Освітня платформа. Нові освітні підходи в цифрову епоху. Київ : Освіта України, 2021. 180 с.
Піаже Ж. Психологія інтелекту. Київ : Радянська школа, 1994. 250 с.
Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. Київ : Радянська школа, 1980. 320 с.
STEM-освіта: виклики і перспективи. Київ : Освіта України, 2019. 220 с.
Український освітній журнал. Болонський процес: стандарти та виклики. 2010. № 2. С. 33–64.