ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ

Автор(и)

  • Олександр ШКОЛА Бердянський державний педагогічний університет https://orcid.org/0000-0001-9946-446X
  • Олексій БЄЛОКОНЬ Бердянський державний педагогічний університет

DOI:

https://doi.org/10.32782/2412-9208-2025-1-123-131

Ключові слова:

дослідницька компетентність, фізична освіта, STEM-освіта, цифрові технології, віртуальні лабораторії, критичне мислення, компетентнісний підхід

Анотація

У статті розглянуто теоретичні основи формування дослідницької компе- тентності здобувачів освіти у навчанні фізики. Дослідницька компетентність визначається як інтегративна здатність учнів самостійно застосовувати для аналізу, вирішення проблем і отримання нових знань. На основі аналізу сучасних наукових праць висвітлено еволюцію від стародавніх часів до сучасних цифрових освітніх інновацій.Зазначено, що розвиток дослідницької компетентності є важливим компо- нентом сучасної освіти, яка орієнтується на компетентнісний підхід, інтеграцію знань і розвиток міжпредметних зв’язків. Розглянуто внесок класичних мислителів (Сократ, Аристотель) у становлення основ наукового пізнання, роль епохи Про- світництва у впровадженні емпіричних методів, а також вплив ідей Джона Дьюї на розвиток навчання через дослідження. Особливу увагу приділено ХХ століттю.Акцентовано на внеску Л. Виготського, П. Гальперіна у формування діяльнісного підходу, а також на концепціях критичного мислення, запропонованих Бенджамі- ном Блумом. Висвітлено інтеграцію дослідницьких методів в освітні стандарти Європи та США. Показано, як цифрові технології, такі як віртуальні лаборато- рії та інтерактивні симуляції, сприяють розвитку дослідницьких навичок учнів у шкільному курсі фізики.Дослідницька компетентність має ключове значення для формування у здо- бувачів освіти здатності до самостійного навчання, критичного мислення, аналізу інформації та творчого вирішення проблем. У статті також розглянуто виклики впровадження дослідницьких методів у сучасну українську освіту, зокрема недо- статнє технічне забезпечення та потребу у підвищенні кваліфікації педагогів.Зроблено висновок про необхідність подальшого дослідження методів формування дослідницької компетентності у шкільному курсі фізики, зокрема через інтеграцію STEM-методик, цифрових інструментів і міжпредметних проектів.

Посилання

Bloom B. S. Taxonomy of educational objectives. Evaluation and assessment. New York : Longman, 1984. 320 р.

Bruner, J. Cognition: The process of learning. Boston: Harvard University, 1973. 280 p.

Дьюї Дж. Як ми мислимо. Київ : Основи, 2001. 256 с.

Коваль Н. В., Васильєва Н. А. Проектна діяльність як засіб розвитку ключових компетентностей учнів на уроках фізики. Науковий вісник Чернівецького університету: Педагогіка та психологія. 2017. № 5. С. 88–94.

Макаренко А. С. Педагогічна поема. Харків : Фоліо, 2015. 400 с.

Освітня платформа. Нові освітні підходи в цифрову епоху. Київ : Освіта України, 2021. 180 с.

Піаже Ж. Психологія інтелекту. Київ : Радянська школа, 1994. 250 с.

Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. Київ : Радянська школа, 1980. 320 с.

STEM-освіта: виклики і перспективи. Київ : Освіта України, 2019. 220 с.

Український освітній журнал. Болонський процес: стандарти та виклики. 2010. № 2. С. 33–64.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-30