ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ

Анотація

У статті розглянуто теоретичні основи формування дослідницької компе- тентності здобувачів освіти у навчанні фізики. Дослідницька компетентність визначається як інтегративна здатність учнів самостійно застосовувати для аналізу, вирішення проблем і отримання нових знань. На основі аналізу сучасних наукових праць висвітлено еволюцію від стародавніх часів до сучасних цифрових освітніх інновацій.Зазначено, що розвиток дослідницької компетентності є важливим компо- нентом сучасної освіти, яка орієнтується на компетентнісний підхід, інтеграцію знань і розвиток міжпредметних зв’язків. Розглянуто внесок класичних мислителів (Сократ, Аристотель) у становлення основ наукового пізнання, роль епохи Про- світництва у впровадженні емпіричних методів, а також вплив ідей Джона Дьюї на розвиток навчання через дослідження. Особливу увагу приділено ХХ століттю.Акцентовано на внеску Л. Виготського, П. Гальперіна у формування діяльнісного підходу, а також на концепціях критичного мислення, запропонованих Бенджамі- ном Блумом. Висвітлено інтеграцію дослідницьких методів в освітні стандарти Європи та США. Показано, як цифрові технології, такі як віртуальні лаборато- рії та інтерактивні симуляції, сприяють розвитку дослідницьких навичок учнів у шкільному курсі фізики.Дослідницька компетентність має ключове значення для формування у здо- бувачів освіти здатності до самостійного навчання, критичного мислення, аналізу інформації та творчого вирішення проблем. У статті також розглянуто виклики впровадження дослідницьких методів у сучасну українську освіту, зокрема недо- статнє технічне забезпечення та потребу у підвищенні кваліфікації педагогів.Зроблено висновок про необхідність подальшого дослідження методів формування дослідницької компетентності у шкільному курсі фізики, зокрема через інтеграцію STEM-методик, цифрових інструментів і міжпредметних проектів.