ІННОВАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Віталій АЧКАН Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0001-8669-6202
  • Надія ПРОЦИК Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0009-0001-6197-4955

DOI:

https://doi.org/10.32782/2412-9208-2025-1-132-144

Ключові слова:

компетентність, інновації, інноваційна компетентність, вчи- тель математики, компоненти інноваційної компетентності

Анотація

У статті проаналізовано теоретичні основи інноваційної компетентності вчителя математики. Встановлено, що інновації у математичній освіті закордоном переважно асоціюються із інтерактивними платформами, проектними технологіями, STEM-освітою, використанням штучного інтелекту в освіті, гейміфікацією освітнього середовища, перевернутим навчанням; використанням соціальних мереж у навчанні. Інновацію у математичній освіті запропоновано тлумачити як новий (або удосконалений) педагогічний продукт, що впроваджується в освітній процес (концепції, теорії, системи, моделі, методики, технології, методи, прийоми тощо) та стимулює його розвиток. Інноваційну компетентність діючого вчителя математики запропоновано тлумачити як інтегративну якість його особистості, яка є результатом синтезу мотивів, цінностей, знань, умінь та практичного суб’єктного досвіду й забезпечує успішне створення, поширення та свідоме і доцільне використання інновацій у процесі навчання математики. До основних компонентів інноваційної компетентності вчителя математики віднесено мотиваційно-ціннісний, когнітивний, креативно-діяльнісний та оцінювально-рефлексивний. Мотиваційно-ціннісний передбачає наявність у вчителя мотиваційно-ціннісного ставлення до математики та до педагогічної діяльності, стійку зацікавленість у системних змінах і модернізаціях у математичній освіті.Наявність у вчителя знань, необхідних для створення, апробації та впроваджен- ня інновацій характеризує когнітивний компонент. Креативно-діяльнісний компо- нент визначає здатність учителя до творчого підходу у адаптації, впроваджен- ні та реалізації інновацій у навчанні математики, наявність відповідного досвіду.Оцінювально-рефлексивний компонент передбачає усвідомлення майбутніми вчителями математики значущості, актуальності власних інноваційних пошуків і відкриттів, створення та управління у процесі навчання математики рефлексивним освітнім середовищем, здатність до рефлексії власного досвіду, до аналізу та корекції інноваційної педагогічної діяльності.

Посилання

Арюткіна М. В. Психолого-педагогічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2011. 43 с.

Ачкан В. В. Підготовка майбутніх учителів математики до інноваційної педагогічної діяльності : монографія. Київ : ФОП Маслаков, 2018. 308 с.

Ачкан В. В. Види педагогічних інновацій в контексті підготовки вчителя математики до інноваційної педагогічної діяльності. Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». Черкаси, 2015. Вип. 8 (341). С. 75–81.

Бевз В. Г. Інноваційне навчальне середовище підготовки майбутніх учителів математики. Проблеми та перспективи фахової підготовки вчителя математики: зб. наук. праць за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 30 травня – 1 червня 2018 р.). Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018. С. 15–17.

Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. К. : КІС, 2004. С. 47–52.

Будас Ю. О. Формування інноваційної компетентності майбутніх учителів засобами ділової гри. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. 2013. № 40. С. 29–34. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_pp_2013_40_9.

Бурчак Л. В. Дефініціювання феномену інноваційної компетентності в педагогічній теорії і практиці. Інноваційна педагогіка. 2023. Вип. 64, т. 1. С. 126–129.

Власенко К. В., Чумак О. О., Сітак І. В., Ачкан В. В., Кондратьєва О. М. Методика розвитку мотиваційно-ціннісно-орієнтованої готовності студентів-математиків ПВНЗ до впровадження освітніх інновацій. Журнал фізики: Серія конференцій. 2021. Т. 1840, № 1. С. 012008.

Годованюк Т. Г., Ачкан В. В., Годованюк Т. Л. Мотиваційно-ціннісний компонент готовності майбутніх учителів математики до інноваційної педагогічної діяльності. Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Умань : Вид-во УДПУ, 2018. № 1. С. 7–17.

Державний стандарт базової середньої освіти : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-п (дата звернення: 12.01.2025).

Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. Київ: Академ-видав, 2004. 352 с. URL: https://library.megu.edu.ua:9443/jspui/handle/123456789/2542

Дубасенюк О. А., Семенюк Т. В., Антонова О. Є. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності. Житомир : Вид-во ЖДУ, 2003. 192 с.

Закон України «Про освіту» : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 12.01.2025).

Зязюн І. Сучасний викладач технічного вузу: особливості педагогічної дії. Шлях освіти. 1998. № 2. С. 9–13.

Калюжка Н. Використання інтерактивних методів навчання на уроках літературного читання в початковій школі. Humanitarium. 2018. Т. 40, Вип. 2. С. 38–46. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gvpdpu_2018_40_2_7.

Козак Л. В. Структурно-компонентна модель підготовки майбутнього викладача дошкільної педагогіки і психології до інноваціної професійної діяльності. Педагогічний процес: теорія і практика, 2013, 2: 98–110.

Коновальчук І. Сутність і структура інноваційної компетентності педагога загальноосвітнього навчального закладу. Вісник Прикарпатського національного університету. Педагогіка. 2011. Вип. XL. С. 85–88.

Концепція Нової української школи : схвалено Колегією Міністерства освіти і науки України, 27.10.2016 р. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola (дата звернення: 12.01.2025).

Коренева І., Кириєнко О. Аналіз сучасних підходів до визначення інноваційної компетентності педагога. Перспективи та інновації науки. 2022. № 2 (7). DOI: https:// doi.org/10.52058/2786-4952-2022-2(7)-369-380.

Кугай Н. В. Методологічні знання майбутнього вчителя математики : монографія. Харків : ФОП Панов А. М., 2017. 336 с.

Кучай О. В. Компетенція і компетентність – відображення цілісності та інтеграційної суті результату освіти. Рідна школа. 2009. № 11. С. 44–48.

Національна рамка кваліфікацій : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1341-2011-п (дата звернення: 12.01.2025).

Овчарук О. В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи (Бібліотека з освітньої політики) / за заг. ред. О. В. Овчарук. Київ: КІС, 2004. С. 5–15.

Пометун О. І., Гупан Н.М., Власов В.С. Компетентнісно орієнтована методика навчання історії в основній школі: методичний посібник. Київ: ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. 208 с.

Міністерство економіки України. (2020). Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (Наказ № 2736). Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/card/v2736915-20 (дата звернення: 09 квітня 2023 р.).

Сучасний психолого-педагогічний словник / авт. кол. за заг. ред. О. І. Шапран. Переяслав-Хмельницький : Домбровська Я. М., 2016. 473 с.

Barnett H.G. Innovation: the Basis of Cultural Change. New York: McGraw-Hill Book Co., 1953. 223 р.

Barrick R.K. Competence-based Education in the United States / R.K. Barrick // In: Mulder, M. (eds) Competence-based Vocational and Professional Education. Technical and Vocational Education and Training: Issues, Concerns and Prospects, vol 23. Springer, Cham, 2017. DOI: 10.1007/978-3-319-41713-4_12.

Botto M., Federici B., Ferrando I. et al. Innovations in geomatics teaching during the COVID-19 emergency. Applied Geomatics. 2023. Vol. 15. P. 551–564. DOI: 10.1007/ s12518-022-00416-4.

Cezarotto M.A., Martinez P.N., Torres Castillo R.C., Stanford T., Engledowl C., Degardin G., Chamberlin B. Open-Ended Mathematics Learning: Implications From the Design of a Sandbox Game. International Journal of Game-Based Learning. 2024. Vol. 14, No. 1. DOI: 10.4018/IJGBL.337795.

Clark-Wilson A., Hoyles C. A research-informed web-based professional development toolkit to support technology-enhanced mathematics teaching at scale. Educational Studies in Mathematics. 2019. Vol. 102. P. 343–359. DOI: 10.1007/ s10649-018-9836-1.

Glaesser J. Competence in educational theory and practice: a critical discussion. Oxford Review of Education. 2018. Vol. 45, No. 1. P. 70–85. DOI: 10.1080/03054985.2018.1493987.

Gunčaga J., Sýkora V., Schöpf W., Ersari E. Education research focused on geometry teaching in the plane and the space. Advances in Mathematics Education Research. 2024. P. 131–163.

Hero L.-M., Lindfors E., Taatila V. Individual Innovation Competence: ASystematic Review and Future Research Agenda. International Journal of Higher Education. 2017. Vol. 6, No 5. P. 103–121.

Klopfer E., Scheintaub H., Huang W., Wendel D., Roque R. The Simulation Cycle: Combining Games, Simulations, Engineering and Science Using StarLogo TNG. E-Learning and Digital Media. 2009. Vol. 6, No. 1. P. 71–96. DOI: 10.2304/elea.2009.6.1.71.

Li K., Wijaya T.T., Chen X. et al. Exploring the factors affecting elementary mathematics teachers’ innovative behavior: an integration of social cognitive theory. Scientific Reports. 2024. Vol. 14. P. 2108. DOI: 10.1038/s41598-024-52604-4.

Luckin R. Nurturing human intelligence in the age of AI: rethinking education for the future. Development and Learning in Organizations. 2024. DOI: 10.1108/DLO- 04-2024-0108.

Marí-Benlloch M., Martínez-Gómez M., Marin-Garcia J.A. Webster’s Collegiate Dictionary. Springfield, Massachusetts: Merriam-Webster, 1998. 1559 p. P. 235.

Mikelsone I., Grava J., Pole V. Pre-school Teachers’ professional development needs concerning competency-based teaching. Cypriot Journal of Educational Science. 2022. Vol. 17, No. 1. P. 296–309. DOI: 10.18844/cjes.v17i1.6716.

Polizzi S.J., Zhu Y., Reid J.W. et al. Science and mathematics teacher communities of practice: social influences on discipline-based identity and self-efficacy beliefs. International Journal of STEM Education. 2021. Vol. 8. P. 30. DOI: 10.1186/ s40594-021-00275-2.

Raven J. Competence in Modern Society: Its Identification, Development and Release. London: H.K. Lewis, 1984. 251 p.

Torres Castillo R. How Classroom Gameplay Changes Teachers: Perceptions and Takeaways on the Use of Computer Games After a Classroom Intervention. Journal of Advanced Technological Education. 2023. Vol. 2, No. 2. DOI: 10.5281/zenodo.8302924.

Wang Y., Huang Z. Research on Cultivating Senior High School Students’ Innovative Thinking in Mathematics Based on Bloom’s Taxonomy of Educational Objectives. P. 91.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-30