ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ПІДГОТОВЦІ АСПІРАНТІВ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ЕТИКИ
Ключові слова:
академічна доброчесність, критичне мислення, дослідницька етика, аспіранти, наукова діяльність, академічна культура, цифровізація освіти.Анотація
У процесі дослідження авторами проаналізовано дефініції поняття «академічна доброчесність» як сукупності етичних принципів і норм, що регулюють поведінку учасників освітнього та наукового процесу, а також «критичне мислення» як інтегративної когнітивної здатності до аналізу, оцінювання та інтерпретації інформації. Обґрунтовано їх взаємозв’язок у контексті підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти та визначено їх роль у формуванні дослідницької етики як складової професійної компетентності майбутніх науковців. Актуальність дослідження зумовлена посиленням вимог до якості наукових досліджень в умовах цифровізації освітнього простору, зростанням ролі академічної культури та необхідністю підготовки конкурентоспроможних дослідників, здатних до самостійного наукового пошуку, критичного осмислення інформації та дотримання етичних стандартів. Особливого значення набуває проблема запобігання академічній недоброчесності, що актуалізує необхідність формування у аспірантів відповідних ціннісних орієнтацій, когнітивних умінь і знань. Авторами визначено, що розвиток критичного мислення сприяє усвідомленню необхідності дотримання норм академічної доброчесності, забезпечує здатність до виявлення наукових помилок, маніпуляцій та недоброчесних практик, тоді як академічна доброчесність формує етичну основу для відповідального застосування аналітичних умінь. У результаті дослідження встановлено, що ефективне формування дослідницької етики аспірантів можливе за умов комплексного підходу, який передбачає поєднання педагогічних, організаційних і цифрових інструментів, впровадження курсів з академічної доброчесності та наукового письма, використання інноваційних методів розвитку критичного мислення, а також створення сприятливого академічного середовища. Доведено, що інтеграція зазначених компонентів сприяє підвищенню якості наукових досліджень, розвитку академічної культури та формуванню відповідального дослідника, здатного діяти в умовах сучасного науково-освітнього простору.
Посилання
Етичний кодекс ученого України. Затверджено зборами Національної академії наук 15 квітня 2009 р. Бюлетень ВАК. 2009. № 6. С. 15–18
Ромакін В. В. Академічна чесність у вищій освіті. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Педагогіка. 2002. Вип. 7. Т. 20. С. 23–28.
Слободянюк O. M. До питання академічного плагіату у вищій освіті : погляд експертів Польщі та України. Актуальні питання гуманітарних наук. 2019. № 2 (26). С.150 – 155. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/26.195904
Сопова Д.О. Феномен академічної чесності у контексті якості сучасної вищої освіти. Педагогічна освіта : теорія і практика. 2017. Вип. 28. С. 79–84.
Таможська І. В., Смирнова І. М., Перетяга Л. Є. Вплив цифрових технологій на формування академічної доброчесності майбутніх фахівців у закладах вищої освіти. Вісник Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка
Степана Дем’янчука. Серія : Педагогіка та психологія. 2025. Вип. 2. С. 161–167. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-2-24
Kosarieva H., Vasylenko O., Breslavets N., Tamozhska I., Anikina I., Mordovtseva N. Methods of Critical Thinking in Classes of Philological Disciplines in Higher Education Institutions : Neuroscientific Approach. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2022. 13(4), 459–470. DOI: https://doi.org/10.18662/brain/13.4/399
The Bucharest Declaration on ethical values and principles of higher education in the Europe region. URL: http://surl.li/imbqc (дата звернення 18.04.20263)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



