МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК У ДОРОСЛИХ ОСІБ ІЗ ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ

Анотація

У статті представлено методику дослідження навичок соціалізації у дорослих осіб із порушенням зору. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного вивчення особливостей соціального функціонування людей із порушеннями зору в дорослому віці, оскільки обмеження або втрата зорової інформації можуть впливати на характер міжособистісної взаємодії, встановлення та підтримання соціальних контактів, самостійність, адаптацію до соціального середовища й участь у суспільному житті. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення методики вивчення сформованості соціальних навичок у дорослих осіб із порушенням зору, визначення її основних структурних компонентів, критеріїв, показників та рівнів їх розвитку. Методика дослідження передбачає комплексне оцінювання соціальних навичок за низкою взаємопов’язаних компонентів, серед яких комунікативні вміння, здатність встановлювати й підтримувати міжособистісні контакти, навички соціальної взаємодії, емоційно-регулятивні вміння, здатність до конструктивного розв’язання проблемних і конфліктних ситуацій, дотримання соціальних норм та правил, а також рівень соціальної самостійності. Для отримання об’єктивних результатів передбачено поєднання кількісних і якісних методів дослідження: аналіз наукових джерел, анкетування, бесіду, спостереження, психодіагностичні методики, експертне оцінювання та кількісний аналіз отриманих даних. Запропонована методика дає змогу визначити особливості соціальних навичок дорослих осіб із порушенням зору, виявити їхні сильні сторони та труднощі у сфері соціальної взаємодії, а також встановити рівень сформованості досліджуваних навичок. Практичне значення запропонованої методики полягає у можливості її використання психологами, педагогами, соціальними працівниками, фахівцями реабілітаційних та інклюзивних установ для комплексної діагностики соціальних навичок дорослих осіб із порушенням зору. Отримані результати можуть бути використані для визначення напрямів психолого-педагогічного супроводу, соціально-психологічної реабілітації, розвитку комунікативної компетентності та підвищення рівня соціальної адаптації цієї категорії осіб.