ОСВІТНЯ ЕКОСИСТЕМА ЯК МОДЕЛЬ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УНІВЕРСИТЕТІВ

Анотація

У статті порушуються проблеми реформування вищої освіти як частини глобальної цифрової трансформації. У порівнянні з моделями елітарної та еголітарної освіти, де пріоритетами є ринкові потреби та суспільна користь, екоосвіта не залежить від коливань ринку та суспільних змін та орієнтована на доступність та відкритість освітнього процесу університетів. Екосистема в освіті розглядається як системний процес, де усі елементи органічно пов’язані освітніми потребами та перспективами професійного становлення здобувачів. Органічна система взаємозв’язків спрямована на збагачення освітнього процесу професійним та соціальним досвідом, технологічними інноваціями. У статті розглянуто також механізм формування екоосвітньої моделі, пов’язаної з інтеграцією цифрових технологій у навчання та управління на засадах студентоцентризму, взаємодії підсистем формальної, неформальної та інформальної освіти. Домінуючими характеристиками сучасної освітньої екосистеми визначено створення освітнього середовища, мережевість, яка підкреслює взаємозв’язок усіх елементів системи; гнучкість та адаптивність, що дозволяє реагувати на нові технологічні; сформовані освітні та суспільні ціннісні. Прикладом такої взаємодії слугували зміни в практичній діяльності Полтавського педагогічного університету, зокрема організації навчальних практик з фахових методик, коли цифрові технології були поєднані з теоретичним навчанням, а також з роботою органів управління освіти та роботою вчителів учнів та студентів. Результати студентського моніторингу використання СУН закладами освіти не тільки засвідчили компетентність студентів, а й довели різну ефективність цифрових платформ, що може допомогти адміністрації шкіл визначити з вибором кращої.