СТРУКТУРА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА

Анотація

Стаття присвячена висвітленню структурних компонентів комунікативної компетентності майбутнього учителя-логопеда. Комунікативна компетентність майбутнього учителя-логопеда визначається як здатність до гуманістично орієнтованої взаємодії з учнями, що забезпечує управління системами рольової та міжособистісної взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу. Рівень комунікативної компетентності педагога-логопеда відбиває соціально-психологічну атмосферу сучасного українського суспільства, стан суспільної моралі, успіх педагогічної діяльності. Показано, що міжособистісна комунікативна взаємодія обумовлена професійним володінням лінгвістичними засобами, механізмами психологічного впливу, різноманіттям виховних засобів, прийомів, методів та форм роботи та усвідомленням індивідуальних експресивних можливостей – мовних, мімічних, жестикуляційних, пантомімічних. Дослідження феномену «комунікативна компетентність майбутнього учителя-логопеда» має значний педагогічний потенціал, а його реалізація сприятиме професійному й особистісному розвитку студентів закладів вищої освіти. Розроблена нами структура комунікативної компетентності представлена як багатогранна система, що включає такі компоненти: мотиваційний, аксіологічний, інформаційно-змістовий та операційно-діяльнісний. Виділення цих складових має суто аналітичний характер і спрямоване на більш глибоке розуміння природи комунікативної компетентності. На наш погляд, у структурі комунікативної компетентності майбутнього учителя-логопеда мотиваційний компонент відіграє ключову роль і відображає основні характеристики гуманістичного підходу до взаємодії з учнями. При цьому, у реальній практиці всі елементи цієї структури тісно взаємодіють і залежать один від одного. Саме їхня взаємозалежність створює підґрунтя для інтегральної комунікативної діяльності майбутнього учителя-логопеда, що дозволяє ефективно вирішувати педагогічні завдання.